ОПИС ТЕХНОЛОГІЇ ДОСВІДУ

ВСТУП

Немає щастя без свободи.

Свободи - без самоврядування.

Самоврядування - без конституційності.

Конституційності – без моралі.

Й жодного з цих великх благ без сталості і ладу.

                         Кліптон Россайтер

Чверть населення нашої країни складає молодь, і саме від неї залежить майбутнє нашої держави, бо, природно, через 10-15 років молоді люди, які навчаються нині в школах, інститутах або ще зовсім малі – посядуть найвищі адміністративні та державні посади. На жаль, вже сьогодні в державі не вистачає управлінців із сформованим новим мисленням, знанням сучасних управлінських технологій, здатністю перенести та адаптувати передові світові знання на український ґрунт.

Щоб держава мала користь, молодь повинна бути активною та ініціативною. Подивимось правді у вічі: практично - цього нема. Не всі молоді люди зараз зацікавлені життям рідної країни. Це означає, що щось їх не влаштовує. Не можна думати про те, що молодіжні лідери, які з часом мають зайняти певні лідерські позицію у дорослому житті, впадуть на нас з неба, візьмуться з нічого. Цей важливий прошарок населення, цю елітну команду треба ростити, і доглядати за ними, як  Мічурін за своїми елітними сортами яблунь. Доки ми не навчимося виховувати і „обкатувати” молодь в регіонах, в маленьких громадах – ми не матимемо сильної державної еліти, висококласних державних службовців, управлінців, які,  приймаючи рішення,  можуть враховувати інтереси, перш за все, ГРОМАДИ.  Тільки громада може виростити лідера, який зможе генерувати ідею і знайти шляхи її реалізації, а потім ще й проаналізувати зроблене.

 Демократизація всіх сфер суспільного життя не може залишити поза увагою освіту, школу. Невід’ємною складовою демократизації навчання є учнівське самоврядування, яке має багату і повчальну історію в нашій країні і в світі.

Перші думки про учнівське самоврядування пов’язані ще з давньогрецькою школою та іменами філософів Платона і Аристотеля. В українській історії освіти демократичні начала розвивались з ХVІІ століття в братських школах, де створювались окремі «молодячі» братства, до яких входили всі учні школи. В них учні обирали свою управу, давали присягу Україні бути патріотами та чесними людьми, шанували свій обряд, привчалися до самодіяльності.

В сучасному світі шкільне самоврядування є досить розповсюдженим і має цікаві традиції, насамперед в таких країнах як Данія, Англія, Польща, Канада тощо. Інколи школярі різних країн навіть збираються разом і обговорюють спільні проблеми шкільного життя..

Отже, як бачимо, самоврядування – це особливий спосіб організації життя учнівського колективу, який реалізується у залученні всіх його членів до планування, організації та контролю навчальної та іншої діяльності в стінах школи.

Маючи певний досвід роботи в напрямку дитячого та молодіжного самоврядування, можна побачити проблеми, які існують  в шкільних колективах:

· ігнорування думок учнів у прийняті рішень;

·недостатня правова обізнаність та соціальна захищеність учнівської громади;

· інертність, безініціативність шкільного товариства.

·нестача досвіду роботи в шкільному учнівському самоврядуванні;

·непоінформованість, незацікавленість, відсутність стимулу в прийняті участі в роботі органу учнівського самоврядування;

· відсутність постійної та належної спонсорської підтримки;

· недостатня  підтримка з боку адміністрації шкіл.

На мою думку, учнівське самоврядування - це перш за все участь учнів в управлінні і керівництві справами свого колективу. Воно здатне виховувати справжніх лідерів, керівників, свідомих громадян. Саме тому учнівське самоврядування повинно бути у кожному загальноосвітньому навчальному закладі України.

Електронний навчально-методичний посібник містить інформаційно- методичні матеріали, конспекти занять, сценарії позакласних заходів, які  базуються на інтерактивних методах роботи з учнями та допоможуть в організації ефективної роботи  шкільного самоврядування. 

Видання призначене для педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, громадських діячів, батьків, усіх тих, хто займається вихованням молодого покоління, бажає покращити діяльність органів учнівського самоврядування в своєму навчальному закладі.

РОЗДІЛ 1.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ: СУТЬ, ЗАВДАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ.

   Учнівське самоврядування - це добровільне об’єднання учнів, мета якого - сформувати в дітях почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму.

     В наукових дослідженнях є різні види тлумачення цього поняття.

Учнівське самоврядування - це:

• метод організації учнівського колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських якостей окремої особистості;
• складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;
• результат педагогічної взаємодії вчительского і учнівського колективів;
• діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку;
• принцип організації життя колективу школярів

Принципи, які лежать в основі учнівського самоврядування:

• розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;
• свідомість, самодіяльність та активність учнів;
• доброзичлива вимога;
• регулярна почергова змінність виборного активу;
• відповідальність віковим та індивідуальним особливостям учнів;
• конкретизація колективних творчих справ.

Які завдання вирішує учнівське самоврядування:

1. Сприяє навчальній та творчий діяльності учнів.

2. Формує особистість з глибоко усвідомленою громадською позицією.

3. Забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

4. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.

5. Забезпечує захист прав та інтересів учнів.

6. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.

7. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.

8. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів;

чіткий розподіл обов’язків по керівництву органами учнівського самоврядування;

оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

чітка система роботи органів учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація, вимоги, дні засідань);

 гласність у його роботі ( стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені);

нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

Як організувати учнівське самоврядування?

Учнівське самоврядування не є фікцією, якщо:

• вирішує реальні проблеми учнів і пиймає реальні рішення;
• представляє всіх учнів школи;
•  є демократичним - учні самостійно обирають своїх представників, беруть участь у створенні і реалізації програми роботи самоврядування.

     Практика роботи пед. колективів шкіл показує, що при організації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаємоповЄЄязані етапи його розвитку.

     Перший етап - організаційна робота. Його головне завдання полягає в організаторській роботі по зосередженню уваги пед. та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування. Практична робота на цьому етапі полягає у вивченні науково - методичної літератури з цієї проблеми, проведенні пед. ради, нарад при директорові, засідань методичних об’єднань класних керівників, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування в навчально виховному закладі.

     На цьому етапі пед. та учнівським колективом розв’язуються такі питання:

1.  розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки школи;
2. визначається мета та завдання учнівського самоврядування, виходячи з його структури;
3. розробляється документуція ( положення, інструкції, пам’ятки );
4. визначаються права та обов’язки органів учнівського самоврядування  (кожного органу з урахуванням структури );
5.           обирається актив.

     Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. В ході його реалізації організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи з їх прав і обов’язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

     Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі:

1. розширяється роль учнівського самоврядування в житті школи по мірі нагромадження дітьми організаторського досвіду;
2. у його структурі створюються нові підструктури ( тимчасові об’єднання, клуби за інтересами тощо );
3. розширюються права та обов’язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюється його структура.

     Важливою умовою пед. керівництва на цьому етапі є постійний пошук нових форм та методів організаційної діяльності учнів.

Чи можлива ідеальна, єдина для всіх шкіл структура учнівського самоврядування?

     Структура учнівського самоврядування гнучка, варіативна. Вона залежить від традицій школи, інтересів і запитів дітей, можливостей пед. та учнівського колективів та інших факторів.

     Для кожного навчально - виховного закладу відкривається простір для народження різних ідей, експериментів, досліджень. Головне в горганізації самоврядування - незалежно від того, якою є його структура, через широко розвинуту исистему своїх органів включити учнів у різноманітну, глибоко змістовну діяльність колективу, суспільства. Організовуючи роьоту в цьому напрямку, важливо пам’ятати, що діяльність школярів має бути соціально цінною і значущою; включаючи елементи гри і романтики, спиратися на їх ініціативу, творчість і самодіяльність.

     В практиці роботи навчально - виховних закладів використовують різні структури самоврядування: учнівський парламент, учнівський комітет, учнівська рада «Лідер», рада організаторів шкільного життя Компас», шкільна президдентська республіка, великі ради шкільних справ, козацька республіка тощо.

     Організація педагогічної діяльності, що рунтується на саморганізації й самоврядуванні, дає широкий простір для справжнього виховання особистості.

РОЗДІЛ 2.
 
Виховний ефект самоврядування залежить не стільки від його структури і форм, скільки від демократизації шкільного життя.

     В кожній школі учні самі вирішують, яка організаційна структура самоврядування.

Учнівське самоврядування у школі і середовищі

    В багатьох навчально - виховних закладах прослідковується такий алгоритм діяльності органів учнівського самоврядування.

     Вищим органом самоврядування є загальношкільні збори, які скликаються не рідше 1 разу на рік і вирішують поточні важливі справи шкільного життя.

     Керівництво самоврядування може  бути зосереджено в учкомі, який обирається на учнівській конференції відкритим голосуванням. В склад укому входять переважно учні, яких рекомендував вищий орган класу - класні зюори, а також ті, яких назвали у відповідях на питання анкети.

     Засідання учкому проводяться щомісячно.

     Учком складає план проведення заходів на навчальний рік орієнтовно за такими розділами:

1. Вступ ( аналіз роботи учкому за минулий рік і завдання на новий );

2. Організаційна робота ( визначення тематики загальношкільних конференцій  (дві на рік), тематика класних зборів (теми затверджують класні збори));

3. Засідання учкому ( тематика ).

4. Робота комісій:

Навчальна ( облік відвідування, організація огляду знань. Підготовка до уроків, підготовка і проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів, контроль за виконанням режиму дня ).

Розпорядницька ( організація самообслуговування, нагляд за збереженням майна, дрібний і потояний ремонт, благоустрій територій ). 

Дисципліни і порядку ( організація та контроль за чергуванням, додржання правил поведінки, зовнішній вигляд учнів, поведінка учнів в їдальні, бесіди про шкідливість куріння і алкоголізму, проведення загальношкільних лінійок, випуск «блисковок» ).

 Цікавих справ ( організація дозвілля на перервах та післяурочний час, проведення вечорів відпочинку, масових заходів, колективних творчих справ).

     Ніхто не є «самотнім островом». Учнівське самоврядування є частиною кола, до якого входять також її дирекція, батьки, обслуговуючий персонал. Тому робота самоврядування не може бути відірваною від шкільних реалій. До неї долучаються:

Рада школи ( учн. Самоврядування) вибирає 1/3 членів Ради: 

•  ухвалює Статут школи ( а також права і обов’язки учня );
• дає обов’язкові рекомендації стосовно роботи школи;
• розпоряджається фінансовими засобами,  які сама збере;
• визначає типи справ, у розгляді яких не беруть участь представники учнів.

Педагогічна Рада ( представляє всіх учителів)

• вибирає 1/3 членів Ради школи;
• приймає рішення, що безпосередньо стосуються учнів ( атестація, допуск до екзаменів, відрахування ).

Батьківська Рада (представляє всіх батьків)

• вибирає 1/3 членів Ради школи;
• розпоряджається грішми Батьківської Ради ( т.зв. «внески до Батькіського Комітету»);
• може висловлювати зауваження і пропозиції стосовно роботи школи, але такі пропозиції не мають обов’язкового характеру.

Директор школи

·     розпоряджається фінансовими засобами школи;

·     є господарем школи ( висловлює згоду на використання приміщень, обладнання тощо);

·     призначає вихователів, розподіляє вчителів по класах,

·     приймає і звільняє вчителів.

Опікун

• є посередником між УС і директором та пед. радою;
• є радником самоврядування;
• представляє педагогічній раді і директорові проекти діяльності самоврядування;
• може представляти роботу самоврядування пед. раді.

Як розподілити обов’язки в органах учнівського самоврядування?

    Сфери розвитку учнівського  самоврядування різноманітні: культура, спорт, дозвілля і економіко-виробнича.

     В типовому статуті середнього загальноосвітнього закладу записано: 
Учні мають право брати участь:

• у громадському самоврядуванні;
• в обговоренні та внесенні пропозицій щодо організації навчально - виховного процесу;
• в організації дозвілля, всамодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, гуртках за інтересами. 

Учні зобов’язані:

• бережливо ставитись до майна навчального закладу;
• дбати про власну гігієну й охайний зовнішній вигляд;
• виконувати правила внутрішнього розпорядку.

     Необхідно домагатися, щоб учні не тільки «брали участь» та «допомагали», але й реально управляли, відповідаючи за повне і якісне виконання того, що їм довірено.

     Щоб УС добре функціонувало, кожен учень повинен знати його обов’язки. Ось чому з самого початку організації потрібно чітко сформулювати права та обов’язки кожного активіста, ради чи комісії. У зв’язку з цим, доцільним є розробка письмових інструкцій та положень.

    

     Голова (учнівського комітету, шкільного парламенту тощо) - як капітан корабля. Він повинен мати загальне уявлення про ситуацію, виразне розуміння мети, до якої прямує судно, вміння планувати і мати здібності до співпраці з різними людьми , мобілізації їхніх зусиль для роботи у критичних ситуаціях.

Голова:

• планує і веде збори Правління і Ради ( чи призначає ведучих );
• розподіляє завдання між членами Правління;
• співпрацює з директором школи та опікуном самоврядування;
• виконує функцію зв’язку між учнями й адміністрацією школи, вчителями і місцевою громадою;
• відповідає за підготовку майбутніх керівників самоврядування в школі. Є ЛІДЕРОМ!

Заступник голови є найближчим співробітником, радником голови. Разом вони повинні творити зіграний тандем - добре розумітися і доповнювати один одного.

Заступник голови:

• є його правою рукою;
• за відсутності голови виконує його обов’язки;
• очолює важливі комісії;
• допомагає голові виконувати його обов’язки;
• щохвилини готовий перейняти обов’язки голови.

Секретар  зосереджує у своїх руках величезну владу. До нього потрапляє кожен лист, який отримує чи відправляє Правління. Від імені голови повідомляє про засідання Правління, розсилає інформацію, необхідну для роботи секцій і комісій, збирає матеріали і пропозиції. Тому цю функцію треба довірити добре організованій, сумлінній і дисциплінованій особі.

Секретар:

• разом з головою опрацьовує порядок зборів самоврядування;
• перед зборами збирає усі пропозиції, які має розглядати Правління;
• протоколює збори , розсилає протоколи зацікавленим особам;
• веде листування;
• збирає письмові пропозиції учнів, що надходять до самоврядування.

Скарбник:

• співпрацює з головою та опікуном самоврядування у справах бюджету та фінансів самоврядування;
• на кожному засіданні Правління і Ради інформує про стан каси, останні надходження та видатки;
• підписує усі фінансові документи самоврядування;
• займається фондами, веде фінансову документацію і збирає рахунки;
• керує роботою Фінансової комісії;

Члени Правління:

• керують роботою окремих секцій;
• особисто відповідають за основні напрямки самоврядування ( н-д, контакти з органами місцевого самоврядування, шкільний прес-центр; телефон довіри);

Члени Ради:

• збирають ідеї  учнів своїх класів стосовно роботи самоврядування і представляють їх на зборах Ради;
• представляють своїм класам звіти про результати роботи самоврядування;
• працюють в комісіях Ради.

Який зміст діяльності самоврядування?

Навчальний сектор здійснює постійний контроль за успішністю учнів в разі потреби організовує допомогу учням, які не встигають, спільно з вчителями проводить предметні олімпіади.

Соціальний сектор здійснює соціальний захист і організовує допомогу учням з бідних родин, сиротам і напівсиротам, здійснює контроль за діяльністю шкільної їдальні тощо.

Трудовий сектор територія школи та її приміщення поділено на ділянки, за якими закріплено певні класи. Під керівництвом УС учнями трудового сектору повністю здійснюється щоденне прибирання, а наприкінці тижня - генеральне прибирання приміщень і території школи. Трудовий сектор стежить за санітарним станом шкільного приміщення і забезпечує йому належне утримання, організовує так звані трудові акції.

Спортивний сектор організовує і проводить спортивно - масову роботу, оперативні змагання,  залучає учнів до участі в роботі спортивних секцій. В школі час від часу можна проводити спортивні змагання з волейболу, баскетболу між командами учнів і вчителів.

Культосвітній сектор - організація дозвілля, підготовка і проведння вечорів, ранків, вечорниць, КВК, екскурсій і походів.

Прес-центр учнівського представництва організовує та здійснює художнє оформлення шкільного інтер’єру, готує і видає шкільну газету, готує і проводить інформації з різних питань. Висвітлює цікаві шкільні традиції: День сім’ї, вечорниці, виставки малюнків, виставку «Руками нашої сім’ї», круглі столи тощо.

Напрямки роботи комісій парламенту

Правова комісія розробляє законодавчі документи ( статут, закони, конституцію тощо ), стежить за їх виконанням. Розглядає порушення прийнятих законодавчих актів, різні конфлікти. Стежить за збереженням шкільного майна.

Інформаційна комісія інформує учнів, батьків, вчителів про всі події, які відбуваються в школі, різними засобами інформації ( газета, радіо, рекламні оголошення ).

Навчальна комісія організовує конкурси,  виставки з різних навчальних дисциплін, допомагає учнім, що не встигають, надаючи їм консультації.

Комісія з питань культури і  відпочинку організовує проведення змагань, загальношкільних свят, вечорів, дискотек, роботу клубів КВК, різних конкурсів, виставок.

Фінансова комісія дбає про розширення джерел фінансування. Суворо стежить за витратами грошових надходжень. Веде необхідну документацію.

     Усі комісії звітують перед парламентом не менше 2-х разів на рік.

Яка роль педагога - консультанта в розвитку самоврядування?

Педагог - консультант:

·     обирається УС з числа вчителів, які дають згоду , або призначається адмістрацією навчального закладу;

·     виконує функції радника самоврядування;

·     виконує функцію посередника між самоврядуванням і вчителями, батьками та місцевою громадою.

Основні напрями діяльності педагога - консультанта:

· методично правильно готувати учнів до самоврядування;

· педагогічно грамотно керувати їх діяльністю;

·  поступово розширювати функції самоврядування в різних сферах діяльності;

· рекомендувати органам самоврядування суспільно значущі і цікаві колективні спрви;

·  чітко визначати обов’язки;

·  включати в систему самоврядування якомога більше число учнів;

·   зміцнювати і розвивати колективні традиції;

· організовувати постійний контроль за виконанням єдиних вимог до учнів за допомогою самоврядування;

·  будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і педагогів на ідеях педагогіки співробітництва;

·розширювати гласність в роботі органів самоврядування.                                                                                                                                                                   

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ( з досвіду організації учнівського  самоврядування Гощанській районній державній гімназії):

1.   Положення про раду гімназистів, голову Ради гімназистів і старост гімназійних класів.

2.   Положення про президента.

3.   Закон про права та обов’язки учнів гімназії.

4.   Заокн про захист честі і гідності учня , викладача і працівника гімназії.

5.   Положення про суд честі.

6.   Закон про прогули і спізнення.

7.   Закон про побутову культуру.

8.   Положення про чергування в гімназії.

Регламент учнівського самоврядування: як його написати?

Регламент УС визначає принципи діяльності самоврядування, його структуру, засади виборів, обов’язки права і межі влади окремих органів самоврядування.

 Регламент самоврядування треба писати простою і зрозумілою для всіх учнів мовою. Якщо він потребує змін, треба зробити правки відповідно до потреб. Регламент є законом. Якщо він не суперечить приписам вищого рангу ( н-д, Закону про освіту, Статуту школи ) , то є обов’язковим до виконання.

Відповідно до закону, регламент Самоврядування затверджують всі учні. Регламент можна прийняти загальним голосуванням ( голосують всі учні ) або за посередництвом представників ( голосує Рада Самоврядування ). Принципи ухвалення і зміни регламенту повинні чітко окреслюватись у регламенті.

Регламент є загальним документом. Тому він не може містити:

·     персональних рішень ( н-д, опікуном самоврядування  буде пані Ярослава Ковальчук );

·     рішень, що суперечать закону ( н-д, опікуна самоврядування обирає педагогічна рада );

·     рішень, які органи самоврядування не можуть прийняти самостійно

( наприклад, навчальна програма, принципи оцінювання чи права та обов’язки учня).

     Статут Учнівського Самоврядування є складовою частиною Статуту Школи. Статут ухвалює і змінює Учнівське Самоврядування.

У кожному Регламенті Учнівського Самоврядування

повинні бути:

·     повна назва самоврядування;

·     органи влади УС (Класне Самоврядування, Рада УС, Правління УС, Ревізійна комісія);

·     власні назви органів,

·     окремо для кожного органу: склад, спосіб утворення, сфера діяльності і компетенція;

·     визначення інших органів самоврядування (комісії і секції, речник прав учня, редакція газети тощо);

·     засади представлення УС у школі та поза нею;

·     загальні засади діяльності УС;

·     строк повноважень влади;

·     кворум , необхідний для зборів (кількість присутніх осіб, необхідна для прийняття рішення);

·     принципи проведення виборів у ситуаціях , коли посада звільняється протягом навчального року;

·     принципи проведення класних і шкільних виборів (коли проводяться, хто має виборче право, оголошення кандидатур, спосіб голосування);

·     принципи співпраці УС з опікуном, а також спосіб його вибору.         

ПЛАНУЄМО РОБОТУ

     На початку навчального року на спільному засіданні Ради і правління треба підготувати план діяльності самоврядування на поточний рік.

     Однією з технік опрацювання плану роботи Самоврядування є складання календаря. Варто скласти такий календар на цілий навчальний рік. Це спростить реалізацію запланованих завдань, дозволить уникнути конфліктних ситуацій. Складаючи календар, починати треба від зазначення подій, які не залежать від самоврядування, але мають вплив на його роботу.

     Тому, складаючи річний план самоврядування, треба пам’ятати про державні та народні свята, традиції школи тта канікули.

     Зазначивши у календарі всі незалежні від нас події, можемо братися до планування роботи самоврядування. Першим етапом повинно бути збирання ідей. Якщо календар складаємо на зборах Ради і правління, можна роздати присутнім по 2 листки. Потім попросити, щоб на першім вони написали - що конкретно самоврядування повинно, на їхню думку, зробити для учнів школи? На другому - що конкретно треба покращити у роботі самоврядування як організації?

     Записані на листках цілі треба впорядкувати відповідно до їхньої терміновості і важливості.

ЗБОРИ

     До хороших зборів треба завчасно підготуватися. За це відповідають голова і секретар. Перед зборами вони повинні:

1. Повідомити всіх учасників про час, місце і програму зборів.

2. Підготувати до зборів зал.

3. Підготувати матеріали (зошит протоколів, Статут школи, регламент самоврядування, а також матеріали , пов’язані з окремими  пунктами програми).

Обов’язкові частини зборів правління

 Основним завданням Правління є керівництво поточною роботою самоврядування. Тому збори Правління повинні проводитися систематично (раз на тиждень чи раз на два тижні).

1. Відкриття зборів.  Кожні збори відкриває голова. Голова нагадує проект порядку денного . Проект порядку повинен бути всім відомий ще до початку зборів.

    2.Затвердження протоколу попередніх зборів.

    3.Звіти. Усі члени правління повинні знати про те, що відбувається в організації. Тому на зборах окремі члени правління коротко доповідають про те, чим вони займалися після попередніх зборів. Разом усі звіти повиння зайняти не більше, ніж 20 хвилин.

4. Незавершені справи. У цьому пункті треба намагатися закінчити усі справи, які з певних причин були відкладені на потім.

5. Нові справи. Це найбільша частина зборів.

6. Вільні голоси і пропозиції. Це спеціальний момент для оголошень і повідомлень, які хоче зробити хтось з учасників зборів, або для інших дрібних справ, не внесених до порядку денного.

7. Закінчення зборів.                                                                                                                           

Протокол

Протокол - це основний документальний запис кожної організації. Це єдиний офіційний документ, який фіксує діяльність самоврядування. Протоколи засідань Правління УС можемо вести у звичайному зошиті. У ньому треба пронумерувати сторінки, на обкладинці поставити печатку самоврядування і підписати.

 Кожен, навіть найкоротший протокол повинен відповідати на такі запитання:

·     Коли відбулися збори?

·     Хто брав у них участь?

·     Хто вів збори?

·     Хто вів протокол?

·     Якою була тема зборів?

·     Які рішення були прийняті?

Під протоколом повинні бути підписи протоколюючого і головуючого.

Вибори

Загальні принципи виборів правління, Ради, Ревізійної комісії, а також опікуна самоврядування визначає регламент УС. Готуючи вибори, треба пам’ятати про кілька основних принципів:

1.Про вибори треба повідомити усіх зацікавлених осіб.

         2.Правила виборів повинні бути простими і однозначними.

         3.Не можна обмежувати кількість висунутих кандидатур.

         4.Під час виборів кожен виборець має один голос. Усі голоси є рівними.

    5.Усі кандидати зобов’язані представити себе і свої плани. Вони також мають право на проведення передвиборчої кампанії, що інформує про їхню програму. Принципи кампанії формулює виборча комісія.

    6.Кандидати повинні погодитися на висунення їхньої кандидатури. Нікого не можна обирати без його відома або супроти його волі. 

        7.Вибори до органів влади є таємними. Голосують на бюлетенях, підготовлених виборчою комісією.

        8. Вибори проводить Виборча або Лічільна комісія.

9.   Кандидати не можуть бути членами цих комісій.

10. Результати виборів голошуються відразу ж після підрахунку голосів.

11. Інформуючи про результати виборів, повідомляється про кількість відданих голосів, кількість голосів визнаних дійсними, кількість голосів, відданих кожному кандидатові та ім’я обраної особи.

Оцінка нашої роботи.

     Перед закінченням терміну повноважень органи влади самоврядування повинні для себе відповісти на запитання - де ми є зараз? Як працювало наше самоврядування протягом останньго року? чого нам вдалося досягти? Чого ми не реалізували?

     Незалежно від щорічного підрахунку балів, треба систематично оцінювати кожного представника самоврядування.

Оцінюючи роботу самоврядування:

·     оцінюємо кожен захід;

·     його організацію, проведення і кінцевий результат;

·     оцінюємо кожну хвилину нашої роботи;

·     оцінюємо самих себе.

а	Функціонери і учні добре розуміють, чим є УС і які його цілі.	6	5	4	3	2	1
б	Кожен функціонер має чітко сформульовані цілі і знає свої обов’язки.	6	5	4	3	2	1
В	Кожен функцірнер проходить відповідну підготовку.	6	5	4	3	2	1
Г	Самоврядування має ефективну систему залучення до роботи нових учнів.	6	5	4	3	2	1
Д	Самоврядування належно документує свою роботу.	6	5	4	3	2	1
Е	Усі дії самоврядування завчасно старанно плануються (організовуються).	6	5	4	3	2	1
Є	Самоврядування бере участь у житті школи.	6	5	4	3	2	1
Ж	Самоврядування долучається до суспільного життя місцевої громади.	6	5	4	3	2	1
З	Органи самоврядування оцінюють результати реалізації кожного проекту.	6	5	4	3	2	1
І	Збори самоврядування є цікавими, конкретними і добре підготовленими.	6	5	4	3	2	1
Ї	У самоврядуванні функціонують комісії, секції.	6	5	4	3	2	1
Й	Самоврядування добре представляє учнів школи.	6	5	4	3	2	1
К	Опікун цікавиться роботою самоврядування, але не намагається керувати.	6	5	4	3	2	1
Л	Самоврядування успішно спілкується з пед. радою.	6	5	4	3	2	1
М	Директор цікавиться роботою самоврядування і підтримує її.	6	5	4	3	2	1
Н	Самоврядування є членом позашкільних організацій.	6	5	4	3	2	1
О	Самоврядування успішно спілкуєтьс яз вчителями та адміністрацією школи.	6	5	4	3	2	1
П	Органи влади самоврядування успішно спілкуються з учнями.	6	5	4	3	2	1
Р	Самоврядування видає газету або вміщує свою інформацію в газеті, що видається...	6	5	4	3	2	1
С	Самоврядування у кожному семестрі ставить перед собою конкретні завдання і оцінює їх виконання.	6	5	4	3	2	1
Т	Кожен учень, що потрапив у складну ситуацію, може розраховувати на  допомогу самоврядування.	6	5	4	3	2	1
У	Самоврядування щороку затверджує бюджет.	6	5	4	3	2	1
Ф	Самоврядування гнучко реагує на нові ситуації і труднощі, що з’являються у школі.	6	5	4	3	2	1

ПРОПОНОВАНІ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

(в школах США )

Випускники

·     організація товариства випускників;

·     участь в організації зустрічей випускників;

·     розсилання випускникам шкільної газети;

·     посадка на території школи дерев на честь видатних випускників;

·     організація у школі виставки-презентації досягнень випускників.

Екологія

·     садіння дерев, кущів і квітів, робота на розбивці міських парків;

·     робота з виявлення джерел забруднення навколишнього середовища;

·     організація святкування Дня землі, Днів прибирання Землі;

·     розробка довгострокової загальношкільної програми охорони навколишнього середовища (створення комісії з охорони навколишнього середовища);

Розваги

·     вечірній чай для вчителів і обслуговуючого персоналу;

·     вечірки (День Св.Валентина, свято Весни)

·     пошта св. валентина;

·     прощальний вечір для випускників;

·     урочистий бал;

·     пікнік для ...;

·     вечірка - знайомство для перших класів;

·     концерти;

·     народні забави;

·     фестивалі;

·     уроки танців;

·     карнавал.

Конкурси

·     конкурс на кращий проект прапора школи (класу), герба, печатки, талісмана, гімну;

·     змагання між класами на знаходження грошей для різних доброчинних цілей;

·     святкові конкурси на найбільш оригінальне оформлення класу, коридору;

Контакти з учнями

·     проведення відкритих зборів Учнівської Ради (у США Учнівська Рада відповідає