ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК ДОСВІДУ

Назва теми досвіду:

"Форми, методи та технології роботи з лідерами учнівського самоврядування"

Актуальність досвіду:

 Молодь складає приблизно 22% населення нашої країни. Це доказ того, що молодь –  досить велика частина українського суспільства. Щоб держава мала користь, молодь повинна бути активною та ініціативною. Подивимось правді у вічі: практично - цього нема. Не всі молоді люди зараз зацікавлені життям рідної країни. Це означає, що щось їх не влаштовує.

Молодіжна політика держави має зазнати деяких змін, щоб молоді було зручно жити в Україні, бо Україна вже сьогодні відчуває гостру проблему нестачі молодіжних лідерів, особливо в регіонах. Після розвалу Радянського Союзу з його міцною стратегією вирощування лідерів на містах, майже 10-13 років на цей факт ніхто не звертав уваги.  Не можна думати про те, що молодіжні лідери, які з часом мають зайняти певні лідерські позицію у дорослому житті, впадуть на нас з неба, візьмуться з нічого. Цей важливий прошарок населення, цю елітну команду треба ростити, і доглядати за ними, як  Мічурін за своїми елітними сортами яблунь. Доки ми не навчимося виховувати і „обкатувати” молодь в регіонах, в маленьких громадах – ми не матимемо сильної державної еліти, висококласних державних службовців, управлінців, які,  приймаючи рішення,  можуть враховувати інтереси, перш за все, ГРОМАДИ.  Тільки громада може виростити лідера, який зможе генерувати ідею і знайти шляхи її реалізації, а потім ще й проаналізувати зроблене.

В аналітичному звіті «Сучасний стан громадянської освіти в Україні»,  автори відмічають недостатню спрямованість навчально-виховного процесу в Україні на формування демократичного світогляду та пояснюють це такими реаліями політичного життя України: спонтанністю, неузгодженістю та безсистемністю зусиль, спрямованих на демократизацію суспільного життя; низьким рівнем суспільного прийняття демократичного ладу та довіри до нього; недемократичністю відносин між державою та суспільством і державою та особою.

Актуальність дослідження підтверджує і анкетування щодо активності бердянської молоді. При першому опитування 59% респондентів вважали, що  у молоді високий та нормальний рівень активності, а при другому опитуванні так вважали вже 74% опитаних. На низькому рівні активності наполягали в першому випадку 28,5%, то в другому випадку таких було 23%  опитаних. Тобто показники активності молоді зросли. Але лише 11% опитаних приймають участь в вирішенні питань на місцевому рівні, будучи лідерами молодіжного руху. 39% зазначили, що могли б допомогти у вирішенні місцевих молодіжних проблем, отже потенціал молоді достатньо високий. Ті ж 39% хотіли би приймати учать у розробці та реалізації молодіжної політики, переважно це розробка та реалізація проектів, поліпшення сфери освіти, збільшення кількості гуртків та клубів за інтересами, організація різних акцій для молоді.

10 років тому, в м. Бердянську діяла міська програма щодо підготовки кадрів, яка затверджена сесією міської ради, за ініціативою ЦДЮТ був створений дитячий парламент та  молодіжна рада при міськвиконкомі. Але діяльність цих  ОГС  була малоефективною, бо постійно виникали вищезгадані проблеми. Активізація роботи органів дитячо-молодіжного самоврядування - це перш за все участь учнів та студентів в управлінні і керівництві справами свого колективу. 

Дійове, реальне, ефективне  самоврядування забезпечує діловий ритм життя школярів та студентів, сприяє розкриттю їх творчого потенціалу, згрупуванню учнівського/студентського колективу на принципах рівності, гласності, демократизму. Воно здатне виховувати справжніх лідерів-керівників, свідомих громадян – кадровий резерв нашої громади.

Цілі досвіду:

Забезпечити молодіжні громади шкіл інформаційною та методичною підтримкою шляхом розробки, видання та розповсюдження  навчально-методичного посібника  "Для тих, хто опановує шкільне самоврядування”.

Завдання досвіду:

1. Систематизувати особистий досвід роботи. Відібрати і виразити в електронній формі текстовий матеріал;

2.Підібрати наочний та довідковий матеріал і пов'язати з отриманим текстом за допомогою гіперпосилань;

3.  Поширити досвід впровадження шкільного самоврядування на  всі навчальні  заклади міста  та допомогти  шкільним громадам самоорганізуватися і активно відстоювати свої права через  органи шкільного самоврядування.

Тривалість роботи над досвідом:

1. Упорядкування матеріалів для навчально-методичного посібника  "Для тих,  хто опановує шкільне самоврядування”: 1 місяць 

2. Оформлення посібника: 1 тиждень

3. Презентація та розповсюдження посібника серед громадськості та педагогів": 1 місяць