ТРЕНІНГ “ УЧАСТЬ МОЛОДІ У ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ”

Жить – значит иметь проблемы.

  Решать их – значит расти интеллектуально.

Дж. П. Гилдфорд, психолог

Модуль 1. Очікування, побоювання.(10 хв.)

Учасники повинні записати свої очікування, побоювання та озвучити.

Матеріали: кольорові стікери.

Модуль 2 .Прийняття рішень, поняття, Суб'єктно –об'єктні відносини.( 15 хв.)

Матеріали: таблички з “ТАК” “НІ”, схеми, папірці по кількості учасників, 4 ватмани, маркери.

Учасникам пропонується постулат з  нижче приведеного списку. Учасники  повинні визначитися з відповіддю та перейти на бік  "Так" або "Ні". Вони по черзі аргументують свою позицію, щоб  переконати опонентів. Загальний час  для одного постулату – 2-3 хвилини. Вірогідно, що хтось може змінити свою позицію та перейти в бік опонентів.

• “До 18 років дитина не може об'єктивно та правильно приймати рішення”
• “В Україні нема достатньої  законодавчої бази для  повноцінної участі молоді ”
• “На сьогоднішній день молодь досить пасивна і не приймає участі в суспільному житті”
• “Молодь добровільно бере участь  у  процесі прийняття рішень ”

Після обговорення всіх постулатів зробити висновок :  у кожної людини свій вибір, свої аргументи і своє бачення. Кожна людина – це особистість.

Прийняття рішень (особистісний рівень) – велика група: кожний учасник називає ситуації, які містять необхідність прийняття рішень.

Разом із групою необхідно окреслити рамки таких ситуацій, що будуть обговорюватися впродовж тренінгу.

Участь (поняття, роль, важливість). Кожний учасник пише на папірці по 2-3 виду рішень, на які він має та не має впливу.

Учасники обговорюють свої приклади у малих групах по 3-4 чол., та презентують своє бачення всім учасникам.

Методом мозкового штурму треба виписати на ватмані визначення терміну “участь у прийнятті рішень”.

Модуль 3 “Можливості участі молоді в прийнятті рішень на різних суспільних рівнях”

Матеріали: ватмани, маркери, скотч, збільшена схема №3 участі молоді на різних рівнях життя суспільства

1.     Суспільні інституції, в яких молодь може проявити свою громадську активність.

Мозковий штурм: Учасники визначають, які інституції (мається на увазі  сфери  суспільного розвитку, громадського політичного життя людей) включає в себе суспільство:

·          Державна влада всіх рівнів

·          Територіальні громади

·          Освіта

·          Політика

·          Економіка

·          Культура

·          Мистецтво

·          Екологія

·          НУО

·          Бізнес

·          ЗМІ

Запитання: В яких з цих означених сфер може продемонструвати свою громадську активність молода людина або група молодих людей, молодіжне об’єднання, вся молодь?

Правильна відповідь: В усіх сферах.

Можливість активної участі дає  змогу не лише продемонструвати свої особистісні якості, але й можливість прийняття рішення, причому процес прийняття рішень молодими людьми реалізується в різних суспільних площинах, які поєднують і одночасно диференціюють  сфери громадської активності (схема № 3)

На цій схемі видно, як молода людина або молодь в цілому можуть брати участь в прийнятті рішень на різних суспільних рівнях. Треба проводить паралель з результатом попереднього завдання і пояснює, що п’ять блоків схеми включають усі сфери суспільного життя.

2. Процес прийняття рішень молоддю на різних рівнях.

 У попередніх сесіях ми прийшли до висновку, що починаючи з раннього дитинства молодій людині доводиться приймати самостійне рішення. Проте не всі ці рішення є суттєвими, тобто такими, що мають вплив на оточення. Виходячи з мети тренінгу, ми повинні  розглядати ті рішення  молоді, які є  конструктивними, такими що впливають на суспільну думку, формують суспільну думку, і які  може допомагати приймати молодь на кожному рівні.

Робота в групах. Учасники діляться на п’ять груп (за кількістю блоків).

Завдання: визначити, які рішення може приймати молодь на кожному з цих рівнів. Наприклад, на рівні “Освіта”: вибір вчителя, вибір предметів шкільного компоненту; збільшення повноважень учнів у дотриманні шкільної дисципліни та порядку та ін.

Групи презентують свої результати.

Обмін думками.

1.     Чи є рішення молоді впливовими на процес державотворення? Яким чином?

2.     Чи є рішення молоді однаково цінними і вартісними на кожному рівні? В чому їх цінність?

3.     Яких якостей потребує від молодої людини процес участі в прийнятті рішень (особистісні, психологічні, інтелектуальні).

4.     …..

Висновок: молодь має можливість приймати рішення на кожному з п’яти рівнів, проте процес прийняття рішення вимагає організованості. Цінність прийнятих рішень залежить від рівня свідомості і ступеня підготовки до прийняття цього рішення самими молодими людьми.  

Модуль 4. Залучення молоді. (40 хв.) 
Мотивація. 
1.     Драбина участі. 
Матеріали: 8 ватманів, маркери. Тренер: Отже в попередній сесії ми говорили, що процес прийняття рішень вимагає організованості та підготовки. Цінність рішень залежить від рівня свідомості та ступеня підготовки.
Запитання учасникам: 
·          Якщо з самого дитинства за людину усе вирішує хтось (наприклад: батьки), коли раптом батьків не буде поряд, коли необхідно прийняти рішення. Що відбудеться?
 Якщо людина ніколи не цікавилася політичним життям, не захоплювалася новинами, та не володіє взагалі інформацією про ситуацію у державі. Їй виповнюється 18 років і вона має право голосу. 
Чи піде на вибори така молода людина? 
·          Якщо вона проголосує, чи буде вона розуміти цінність та вагомість свого рішення, чи це рішення буде правильним? 
·          Коли молода людина не може вступити до навчального закладу, не з-за браку розуму, а з-за браку грошей, чи якщо вона навіть вступила у нього, але стипендія дуже мізерна, на роботу не приймають без стажу. Чи захоче захищати молода людина свою державу у скрутне становище? 
Всі відповіді тренер записує на ватмані. Якщо не проводити підготовчу виховну роботу з людиною з самого малку, не пояснювати, не показувати вплив, вагомість, важливість участі, прийняття рішень, вибору, не можна очікувати від молодої людини зацікавленості та бажання брати участь. Молоду людину потрібно мотивувати.      
Для того щоб замотивувати молоду людину потрібно знати і розуміти, чому вона не бере участі у прийнятті рішень. а для цього необхідно проаналізувати, зробити, так би мовити неповний SWOT аналіз молодіжної участі з боку молоді та з боку дорослих (тут ми маємо на увазі не тільки дорослих, як дорослих, але структури державні). Тренер розбиває учасників на   групи. Треба розбити учасників на 4 групи 
Завдання:
1 група – Визначити, чому важлива участь молоді у прийнятті рішень.
2 група – Визначити, що заважає участі молоді з боку молодої людини
3 група – Визначити, що заважає участі  молоді (існуючі структури)
4 група - Чому участь молоді у прийнятті рішень можлива.
Учасники презентують роботу.

Зараз ми спробуємо проаналізувати існуюче ставлення до прийнятого рішення молоддю. Тренер просить 6 добровольців для участі в акваріумі.

пояснює їм правила.

 У кожного з добровольців свої ролі.

Один з добровольців, головний герой. Він

1.     Головний герой – він лежить посеред кімнати під стільчиком, та щось насвистує, усім своїм виглядом показуючи, що його все влаштовує.

2.     1 перехожий – проходить поруч, не звертаючи увагу на головного героя.

3.     2 перехожий проходить поруч при цьому лається (напр. “Шо за молодь пішла, лежить, не чим не займається, байдики б'є”) і т.д., але він просто проходить.

4.     3 перехожий (можливо, якась бабуся) іде  з пиріжками, коли бачить головного героя, починає позіхати, підходить до нього та каже (напр. Бідненький, ніхто не займається, лежиш тут собі, напевно ти зголоднів – на тобі пиріжок.)

5.     4 перехожий –  іде, побачивши головного героя кидається та починає підіймати стільчик. Але сам його підняти не в змозі. Кинувши всі спроби уходить.

6.     5 перехожий – підходить до головного героя, дивиться на нього, наче вивчає, після цього він лягає поруч, та починає розмовляти з молодою людиною, але розмовляють вони дуже тихо, так, що їх ніхто не чує. Після бесіди вони разом підіймають стільчик і вдвох уходять зі сцени.

Проходить обговорення акваріуму.

Завдання: Учням дається завдання щодо обговорення Статуту м.Бердянська та пропонується указати сфери, в яких молодь може приймати рішення.

Далі тренер показує та пояснює драбину участі.

"ДРАБИНА УЧАСТІ" (додаток)

Ця "драбина" призвана ілюструвати, яким чином складаються взаємовідносини між дорослими, а також дітьми та молоддю, які працюють у спільних проектах.

Ця метафорична драбина може також використовуватися для того, щоб оцінити рівень залучення дітей та молоді до широкого спектру соціальної мобілізації зусиль, які здійснюють багато організацій. На жаль, навіть якщо вони наголошують на завданнях демократичної соціалізації дітей та молоді, насправді все обмежується простим використанням названої категорії як волонтерів. А часом навіть таким чином дітей та молодь залучають до політичних ігор та маніпуляцій.

То ж, підсумовуючи сказане вище, слід особливо наголосити, що СПРАВЖНЯ УЧАСТЬ НЕМОЖЛИВА БЕЗ ДІАЛОГУ - без вільного та рівноправного обговорення думок і пропозицій ТА БЕЗ СПІВПРАЦІ - спільної участі дітей, молоді та дорослих у реалізації спільно вирішених справ та проектів.

Модуль 5. Механізми (законодавчий фундамент):

-        Вибори

-        Лобіювання (ЗМІ)

-        Громадські слухання

-        Звернення громадян

Матеріали: ватман, маркери (30 хв.)

Громадські слухання 

1.     Визначення поняття, мети, форм проведення громадських слухань.

2.     Можливість застосування громадських слухань в процесі прийняття рішень молодими людьми( рольова гра)

Визначення поняття

Учасники пропонують свої варіанти визначення громадських слухань. В кінцевому етапі формулюється визначення, яке включає наступне:

Варіант 1. (АМУ) Громадське слухання – це офіційне засідання органу міської влади, на якому державні службовці знайомляться з думками, враженнями, зауваженнями та пропозиціями мешканців міста з проблеми чи заходу, які орган влади  (представлений дорадчим комітетом) збирається реалізувати.

Варіант 2. (Мерія і громадяни…) Нагода дізнатися про громадську думку щодо важливих справ; це зібрання, необхідне як частина певного процесу прийняття рішень; структурно вони дуже нагадують слухання справ у суді.

Тренер робить невелику довідку-лекцію про дану форму участі громадян в прийнятті рішень: мета, підготовка, результативність, докладно описує, як проходять слухання.

 Рольова гра.

Учасники отримують ролі: дорадчий комітет (міський голова, секретар ради, заступник  міського голови), ініціативна група, яка пропонує проект (керівник запропонованого на обговорення проекту + 2 чоловіка), опоненти (3 чоловіка), решта учасників – незалежні, але зацікавлені в прийнятті об’єктивного рішення, представники місцевої громади (жодному з них не пропонується завчасно виражати ті чи інші інтереси (молоді, НУО, партій і т.д.), нехай це буде їхня ініціатива).

Крім того кожен з учасників тренінгу отримує картку з визначеною проблемою міста і коротким описом проекту на вирішення даної проблеми, опис проведення громадських слухань

Учасники мають індивідуальні завдання: виходячи зі своїх ролей продумати свою участь у громадських слуханнях (20 хвилин).  Наприклад: міський голова продумує можливість впровадження даного проекту як керівник міста, критично зважує всі його переваги, недоліки з точки зору глобального впливу на все місто, дорадчий комітет виносить  рішення спільно, після обговорення, але кожен з його представників має достеменно знати суть проекту; представники громади виписують всі можливі питання на захист і на спростування даного проекту; керівник проекту яскраво презентує проект, опонент його спростовує і т. д.

Інсценізація слухань (30-40 хвилин).

Запитання:

·          Яка участь молоді в даних громадських слуханнях?

·          Які проблеми можуть вирішувати громадські слухання, з тих які мають значення для молоді?

·          Чи можна вважати громадські слухання важелем впливу молоді на міську владу?

Усі варіанти відповідей виписуються на окремий ватман.

Модуль 6. Підведення підсумків тренінгу( 10 хв.).

Матеріали:  ватмани з цілями та завданнями, ватман з очікуваннями та побоюваннями.

Мета: визначити актуальність та корисність тренінгу.

Учасники діляться зауваженнями, враженнями, аналізують свої побоювання та очікування.

"ДРАБИНА УЧАСТІ": схема участі  за методикою Роджера Харта( США)

8.	Участь, ініційована дітьми чи молоддю, обмін думками і рішеннями з дорослими (керівниками)		Ми не повинні думати, що діти та молодь то є цілком автономний сектор суспільства, отже цей рівень є найвищим, коли діти та молодь не лише почуваються вільними ініціювати проекти, але й раді самі залучати дорослих до участі в них.
7.	Участь, ініційована і керована самими дітьми та молоддю		Важко знайти повноцінний приклад, хіба що різні неформальні (страйки молоді) та ігрові види діяльності
6.	Участь, ініційована дорослими (керівни-ками), обмін думками та рішеннями з дітьми та молоддю		Саме дорослі (керівники) ініціаторами проектів та програм , які повністю розробляються та реалізуються за участю дітей та молоді
5.	Консультовані та поінформовані		Ідеї повністю сформульовано та реалізовано дорослими. Діти та молодь розуміють, що відбувається, з ними консультувалися і їх думки взято до уваги (наприклад, опитування думки дітей та молоді з повідомленням їм результатів)
4.		Призначені, але поінформовані	Навіть якщо діти та молодь не залучалися до розробки проектів та програм, вони розуміють їх мету і готові брати в них участь (наприклад, розмальовувати або ремонтувати майданчики у дитсадку)
3.		"ТОКЕНІЗМ (говорильня) НІЧОГО СПІЛЬНОГО 3 УЧАСТЮ!	Проголошується, що діти і молодь мають право голосу, але фактично вони майже не мають вибору стосовно стилю та предмету спілкування, або не мають часу сформувати власну думку, як це часом трапляється на багатьох конференціях.
2.		Декорація нічого спільного 3 УЧАСТЮ!	Діти грають у костюмованій п'єсі, значення якої не розуміють. І, все ж, такий щабель вище, ніж маніпулювання, оскільки дорослі хоча б не прикидаються, що прислухаються до дітей та молоді.
1.		Маніпулювання нічого спільного 3 УЧАСТЮ!	Дорослі (керівники) свідомо використовують голоси дітей та молоді, щоб донести до громади свою думку, але як думку дітей та молоді (залежні діти та молодь) несуть на параді чи демонстрації плакати, яких не розуміють і які не робили самі)